Процес травлення в кишечнику

ТРАВЛЕННЯ В КИШЕЧНИКУ

Разом з травленням у порожнині кишечнику, розщеплення поживних речовин проходить безпосередньо на поверхні слизової оболонки кишечнику. Слизова оболонка тонкого кишечнику має безліч мікроворсинок, а це значно посилює ферментативні процеси і сприяє розщепленню поживних речовин на поверхні мікроворсинок. Цей процес був названий пристінним або мембранним травленням. Наявність пристінного травлення підтверджується, зокрема тим фактором, що в присутності шматочка стінки або слизової кишки ферментативне розщеплення поживних речовин значно посилюється.

Контрольні питання.

1. Хто вперше описав пристінне або мембранне травлення?

2. Які ферменти беруть участь в процесах пристінного травлення?

3. В яких відділах шлунково-кишкового каналу спостерігається пристінне травлення?

4. Яка роль глікокалісу?

Мета роботи.Підтвердити стимулюючий вплив шматочка кишечної стінки на гідроліз крохмалю амілазою кишкового соку.

Матеріали і обладнання.Свіжі шматочки тонкого відділу кишечнику щойно забитих тварин (птахи, кролики, щурі і т. д. ). Можна використовувати шматочки тканин від тварин, забитих на бойні, після їх промивання холодним розчином Рінгера та обробки ацетоном, 0,2%-ний розчин крохмального клейстеру, розчин Рінгера, реактиви для проби Троммера, пробірки, термостат, холодна вода, штативи.

Хід роботи

У пробірку наливаємо 12 мл розчину Рінгера. Готуємо 5 шматочків із стінки порожньої кишки площею 1 см 2 і опускаємо їх в пробірку. Все це інкубуємо 10 хв в термостаті при температурі 38°С. Виймаємо пробірку, а з неї виймаємо шматочки стінки кишки.

У 10 пробірок наливають по 3 мл 0,2%-ного розчину крохмального клейстеру і по 1 мл інкубаційного розчину. В пробірки № 6–10, крім того, опускають шматочок відмитої тонкої кишки. Всі пробірки ставлять в термостат, при температурі 38°С. Виймаємо по 1 пробірці з серії (1 –6, 2–7 і т. д. ) через кожні 3 хв після початку інкубації і ставимо в холодну воду або сніг. З вмісту пробірок роблять пробу Троммера на глюкозу (шматочки при аналізі виймають). Гідроліз крохмалю відбудеться у пробірках обох серій, але в пробірках, де був шматок кишки, позитивна реакція спостерігається раніше, тому що гідроліз субстрату йде швидше. Цьому сприяє наявність ферментів у слизовій оболонці кишки, які діють на субстрат.

РОБОТА 6.9. ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФУЗОРІЙ РУБЦЯ

У рубці жуйних є велика кількість різноманітних бактерій, найпростіших і грибів. Найпростіші представлені класом війчастих інфузорій, який нараховує біля 100 видів. Інфузорії відіграють важливу роль в рубцевому травленні. З їх допомогою проходить механічна обробка корму, вони використовують для свого живлення важкоперетравну клітковину. Крім того, відбувається розрихлення, подрібнення корму, переварювання білків, крохмалю, цукру та частково клітковини. Вони накопичують у своєму тілі полісахариди, а також здатні синтезувати вітаміни групи В.

Контрольні питання.

1. Роль мікрофлори в передшлунках жуйних.

2. В якому віці у тварин з’являються інфузорії в передшлунках?

3. Як змінюється кількість інфузорій залежно від виду корму?

4. Оптимальні умови для розвитку інфузорій та іншої мікрофлори в рубці.

Мета роботи.1) Ознайомитись з різновидностями рубцевих інфузорій, їх розмірами та характером руху.

2) Провести підрахунок кількості інфузорій в рідині рубця.

Матеріали і обладнання.Свіжий вміст рубця, мікроскоп, змішувач для підрахунку лейкоцитів, предметні та покривні скельця, скляні палички, камери Горяєва.

Хід роботи

а) Спостереження за життєдіяльністю інфузорій за різних температурних умов.

На предметне скло наносять скляною паличкою краплю вмісту рубця, покривають покривним склом, спостерігають під мікроскопом при малому, а потім при великому збільшенні. Препарат охолоджують, а потім підігрівають до 45°С і в кожному випадку спостерігають під мікроскопом.

б) Підрахунок інфузорій.

У змішувач для лейкоцитів набирають із пробірки вміст рубця до мітки 1,0, а до мітки 11 набирають фізіологічний розчин, підфарбований метиленовою синькою. Заповнюють камеру Горяєва і підраховують інфузорії в 100 великих квадратах. Потім за формулою для підрахунку лейкоцитів крові визначають кількість інфузорій в 1 мкл вмісту і роблять перерахунок для визначення їх в 1 мл.

VII. ФІЗІОЛОГІЯ КРОВІ

Кров – рідка сполучна тканина – складає разом з лімфою та тканинною рідиною внутрішнє середовище організму, що омиває всі клітини тіла. Підтримуючи відносну постійність свого складу, кров здійснює стабілізацію внутрішнього середовища (гомеостаз), забезпечує поряд з нервовою системою функціональну єдність систем організму, бере участь в обміні речовин, диханні, виділенні, терморегуляції, виконує захисну функцію організму. Кров і органи, в яких відбувається утворення і руйнування кров’яних клітин, об’єднують в єдину систему крові. До неї відносять: кров, кістковий мозок, печінку, селезінку і лімфатичні вузли.

РОБОТА 7.1. ОТРИМАННЯ ПЛАЗМИ, СИРОВАТКИ, ФІБРИНУ І
ДЕФІБРИНОВАНОЇ КРОВІ

Кров складається з рідкої частини – плазми і формених елементів: еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів. Сироватка крові – це плазма, позбавлена фібрину. Видаляючи механічним шляхом із крові фібриноген, отримуємо дефібриновану кров.

Контрольні питання.

1. Техніка взяття крові для аналізу.

2. Плазма та сироватка крові і їх хімічний склад.

3. Декальцинована кров та їі властивості.

4. Дефібринована кров та її властивості.

5. Механізм зсідання крові та фактори, що впливають на нього.

6. Швидкість зсідання крові у різних тварин.

Травлення у товстому кишечнику;

Регуляція всмоктування

Всмоктування є активним процесом, що протікає при значних витратах енергії. Залежить від проникності клітинних структур, кровоносних і лімфатичних капілярів, від гідростатичного тиску та інших факторів. Процес всмоктування регулюється рефлекторним і гуморальним шляхом. Рефлекторна регуляція здійснюється з участю рецепторів травного тракту, від яких постійно надходить інформація в центральну нервову систему про процеси гідролізу і концентрації речовин. Встановлено, що подразнення гіпоталамуса викликає зміни всмоктування в кишечнику. Методом умовних рефлексів і шляхом електростимуляції структур лімбічної кори відзначений вплив вищих відділів центральної нервової системи на всмоктування вуглеводів. Гуморальна регуляція заснована на дії гормонів надниркових залоз, підшлункової, щитовидної, паращитовидної залоз і задньої частки гіпофіза. Після видалення обох надниркових залоз, порушується усмоктування вуглеводів і ліпоїдів і велика частина цих речовин виділяється з калом. Тироксин, гормон підшлункової залози інсулін сприяють посиленню всмоктування глюкози.

З тонких кишок залишки харчової маси переходять у сліпу, ободову і пряму кишки. Об’єм їх значно варіює – від 11 – 15 % (стосовно загального обсягу шлунково-кишкового тракту) у м’ясоїдних і жуйних до 40 – 60 % у коней і кроликів, у свиней він займає проміжне положення. В вмісті товстого кишечника мається близько 15 млрд. бактерій на 1 г вмісту.

Кількість соку, що відокремлюється залозами товстих кишок, дуже невеликий. Сік залоз товстої кишки, як і сік тонких кишок, складається з рідкої і щільної частини. Завдяки достатку бокалоподібних клітин у товстому кишечнику сік цей багатий слизом. У ній є і ферменти такі ж, як і в соку тонких кишок, але в дуже малій кількості і слабоактивні. Ворсинок на слизовій оболонці товстого кишечника немає.

Відділення соку обумовлено в основному механічним подразненням стінок кишечника. Загальна реакція вмісту товстих кишок переважно лужна, хоча ближче до прямої кишки вона стає нейтральної і навіть слабокислої.

Крім власне процесів порожнинного травлення, що відбуває в основному за допомогою ферментів, принесених із хімусом, у товстому відділі кишечника активно йдуть процеси бактеріального розпаду (в однім 1 вмісту утримується 15 млрд. бактерій. За рахунок їхньої життєдіяльності утворяться отрутні продукти (крезол, фенол, індол, скатол)

У сільськогосподарських тварин у товстому відділі кишечника відбувається перетравлення харчових продуктів. Так, у коней обсяг сліпої кишки складає 32 – 37 л. Їжа затримується до 72 часів і переварюється 40 – 50% клітковини, 39% білки і 24% вуглеводів. У жуйних у цьому відділі переварюється до 30% клітковини.

У товстому кишечнику активно відбувається всмоктування. У жуйних тут усмоктується 20% води, 6% протеїну 10% вуглеводів і 16% жиру.

Акт дефекації відбувається рефлекторно, нервовий центр рефлексу знаходиться в поперекової частині спинного мозку.

Травлення у товстому кишечнику

У процесі перетравлення їжі товстий кишечник відіграє незначну роль, оскільки їжа майже повністю перетравлюється і всмоктується у тонкому кишечнику, за винятком рослинної клітковини. У товстій кишці відбуваються концентрування хімуса шляхом всмоктування води, формування калових мас і видалення їх з кишечнику. Тут також відбувається всмоктування електролітів, водорозчинних вітамінів, жирних кислот, вуглеводів.

Під час гідролізу у товстому кишечнику беруть участь ферменти, які надходять з тонкої кишки, та ферменти кишкових бактерій.

Залози слизової оболонки товстої кишки виділяють невелику кількість соку (рН 8,5-9,0), що містить в основному слиз і невелику кількість ферментів (пептидази, ліпазу, амілазу, фосфатазу, нуклеазу) зі значно меншою активністю, ніж у тонкій кишці. Однак при порушенні травлення у вищих відділах травного тракту товста кишка здатна їх компенсувати шляхом значного підвищення секреторної активності.

Регуляція соковиділення в товстій кишці забезпечується місцевими механізмами. Механічне роздратування слизової оболонки кишечнику підсилює секрецію у 8-10 разів.

Функції товстого кишечнику:

У травна – у товстому кишечнику завершуються процеси травлення під дією підшлункового, кишкового соків і часткове розщеплення харчових волокон та інших органічних речовин ферментами мікроорганізмів;

У всмоктувальна – всмоктування води (1/3), глюкози, вітамінів, амінокислот, солей, часткове всмоктування білків їжі, що не перетравилися, та білків – продуктів життєдіяльності мікроорганізмів у негідролізованому стані (всмоктуванню заважає лише віддаленість рештків білків від слизової оболонки кишечнику);

У регуляторна – стимуляція імунної системи (антигенні продукти життєдіяльності мікроорганізмів та неперетравлених білків) і регуляція вегетативної нервової системи;

У синтезна – біосинтез вітамінів мікрофлорою товстого кишечнику, які частково використовуються організмом: тіаміну (В₁), рибофлавіну (В₂), пантотенової кислоти (В₃), фолацину (Вс), ніацину (РР), біотину (Н), піридоксину (В₆), філохінону (К) та їх всмоктування;

У захисна – захист кишечника від патогенних мікроорганізмів, перешкоджаючи їх життєдіяльності та розмноженню через антагонізм.

У товстому кишечнику особливу фізіологічну роль відіграє його мікрофлора. Мікрофлора здатна виконувати три функції: травну, синтезуючу і захисну.

Доведено, що мікрофлора кишечнику здійснює синтез вітамінів В₁, В₂, В₆, В₁₂, РР, К. Важливо, що синтезуючі функції серйозно порушуються при дефіциті в їжі клітковини й органічних кислот, що є в овочах, плодах, а також при надлишковому харчуванні рафінованими вуглеводами і білками. Зменшується синтез вітамінів і при запорах, що сприяють розвитку гнильної мікрофлори.

Захисна функція нормальної мікрофлори полягає в пригніченні хвороботворних мікробів, що потрапляють у кишечник. Для нормальної життєдіяльності мікроорганізмів необхідні слабокисле середовище і харчові волокна. Найкращим засобом підтримання кишкової мікрофлори в активному стані є кисломолочні продукти (діють за рахунок молочнокислих бактерій), пектини і клітковина фруктів, ягід, овочів. М’ясо сприяє розвитку гнильних бактерій. Гниючі калові маси створюють лужне середовище і сприяють росту патогенної мікрофлори.

Кишкові палички синтезують вітаміни групи В, що, зокрема, виконують роль технічного нагляду, попереджаючи нескінченний ріст тканин, підтримуючи імунітет, здійснюючи протираковий захист. При гнитті білка в товстому кишечнику утворюється метан, що руйнує вітаміни групи В.

Доктор Герзон заявив: “Рак – це помста Природи за неправильно з’їдену їжу”. У своїй книзі “Лікування раку” він пише, що з 10 000 випадків раку – 9999 є результатом отруєння власними каловими масами.

Цвіль, що утворюється при гнитті харчових продуктів, сприяє розвитку серйозної патології в організмі.

Таким чином, мікрофлора кишечнику:

♦ формує нормальну слизову оболонку кишечнику;

♦ бере участь в метаболізмі ліпідів, жовчних кислот;

♦ регулює водно-сольовий обмін та газообмін;

♦ бере участь у створенні загального імунітету і підтриманні його на належному рівні;

♦ синтезує вітаміни К і групи В у товстому кишечнику;

♦ частково розщеплює волокна клітковини та пектинів, що були неперетравлені у тонкому кишечнику;

♦ інактивує ферменти: лужну фосфатазу, трипсин, амілазу;

♦ зброджує вуглеводи до кислих продуктів (молочної та оцтової кислот);

♦ утворює так званий “вторинний потік нутрієнтів та неаліментарних речовин”.

Причини порушення функцій товстого кишечнику:

♦ надмірне споживання рафінованих продуктів (без харчових волокон) та жирів, що порушує рухову і видільну функції та спричинює інтоксикацію організму;

• o споживання м’ясних продуктів невисокої якості і легкоперетравленості збільшує процеси гниття та інтоксикацію організму;
• o споживання недоступних або погано доступних і водночас низькомолекулярних вуглеводів посилює бродильні (шумівні) процеси та метеоризм у кишечнику, що збільшує ризик заворотів кишок, гриж та розривів кишечнику.